Вас вітає сайт Великогаївської сільської ради!
Четвер, 14.12.2017, 20:03
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 391

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Пошук

Друзі сайту

Історія сіл громади

Головна » Статті » Видатні постаті громади

Михайло Сосновський (1919 – 1975)

        Михайло Сосновський народився 1 грудня 1919 р. в родині Івана і Марії Решетухів у Гаях Великих біля Тернополя. Він став учнем української державної гімназії в Тернополі, а коли влада її закрила, продовжував навчання у приватній гімназії «Рідної Школи» і з відзначенням склав іспит зрілості в 1938 році. Сосновський розпочав студії у львівській Богословській академії, але коли прихід більшовиків їх припинив, він, пристосовуючись до нових обставин, вступив на історичний факультет Львівського університету. Одначе незабаром прийняв учительську посаду в Денисові, а звідти покликали його в совєтську армію восени 1940 р. Він спочатку опинився у Вознесенську біля Миколаєва, відтак у Сороках у Бессарабії, а з вибухом німецько-совєтської війни на Лівобережжі, де й потрапив у німецький полон.   

            Тільки випадкові треба завдячувати тим, що Сосновському пощастило пережити страшний «марш смерті» до Умані та вернутися додому восени 1941 р. Він знову став учителювати, цим разом у Ладичині, хоч і не переставав думати про дальшу освіту. Коли в медичному інституті у Львові відкрили т. зв. «фахові курси», він почав там студії медицини, одначе воєнні події  знов їх перервали. У 1944 році Сосновський одружився з Оксаною Завадович і виїхав до Берліна, де працював у шпиталі до часу, коли знову довелося їхати далі на захід до Авсбургу, де й перебував до приходу американських військ.

            Коли німецькі університети відновили свою діяльність. Сосновський записався на правничий факультет в Ерлянгені і закінчив його 1948 р., згодом одержав також звання магістра права на Українському Вільному Університеті. Він виїхав разом з дружиною до Канади в кінці 1948 р. і оселився в Торонто. Зайнятий працею і суспільно-громадською діяльністю на новому місці, він згодом став студентом університету в Торонто, осягнув ступінь бакалавра з соціології (1957 р.) і торговельної адміністрації (1960 р.), завершив студії бібліотекарства (1961 р.) і дістав працю у відділі каталогування в університетській бібліотеці. У 1965 році він переселився до Оттави, щоб зайняти пост голови відділу замовлень книжок у бібліотеці Карлтонського університету, де працював до 1963 р.

            У 1969 – 72 рр. Сосновський був екзекутивним директором Світового Конгресу Вільних  Українців (з осідком спочатку у Вінніпегу, а потім – у Нью-Йорку). Восени 1972 р. почав працювати в редакції «Свободи», де й залишився до своєї трагічної і за всією правдоподібністю насильницької смерті 25 липня 1975 р.

            Тихий на надзвичайно скромний, Сосновський ще в гімназійні часи звернув на себе увагу не тільки своїх товаришів-однокласників, а й також усієї гімназії завдяки добре опрацьованим і гарно виголошеним рефератам. Зацікавлений історією, а зокрема історією української політичної думки, він вже тоді вважався авторитетним інтерпретатором праць Дмитра Донцова, що тоді формували світогляд молоді. До питання творчості Донцова він повернувся в пізніші роки свого життя, а наслідком його наукових досліджень є монументальна праця «Дмитро Донців політичний портрет» (1974 р.).

            Його студію «Україна на міжнародній арені, 1945 – 1965» (1966), що займається проблемами і перспективами української зовнішньої політики, УВУ прийняв 1968 р. як докторську дисертацію. В останні роки життя Сосновський працював над широко запланованою «Історією української політичної думки», якої, на жаль, йому не пощастило закінчити, а кілька готових початкових розділів друкувалися вже після його смерті (1976 р.).

            Крім згаданих наукових досягнень, Сосновський був дуже активним в українському політичному секторі, його націоналістичний світогляд, базований на ідеях толерантності, демократизму й гуманності, сформувався ще в гімназійні роки, і від нього він не відступив у всій дальшій політичній діяльності. Він був довголітнім членом ОУН, займаючи там різні провідні пости, а в Канаді став співзасновником і членом управи «Ліга Визволення України» (1949 – 70 рр.), членом Президії КУКу (1966 0 70 рр.), екзекутивним директором світового Конгресу Вільних Українців (1969 -72 рр.), заступником голови Ради в справах культури при СКВУ та секретарем президії Комісії Прав Людини. До його багатих заслуг для цієї центральної організації української діаспори треба зачислити також здійснений його  заходами та працею збірник Першого СКВУ. Нічого дивного, що Президія Секретаріату СКВУ виявила Сосновському свою вдячність та пошану, відзначаючи його посмертно почесною грамотою на Третьому СКВУ в Нью-Йорку 1978 р.

            В квітні – травні 1968 р. він був секретарем неофіційної української делегації на форумі Міжнародної Конференції Прав Людини в Тегерані. Дуже багато зробив і в ділянці розвитку світогляду нашого молодшого покоління, очолюючи Сеньйорат Товариства Студіюючої Молоді ім. М. Міхновського.

            Окремою сторінкою в житті Сосновського була його журналістська діяльність. Її початок припадає на 1946 рік, коли він став співробітником журналу «Самостійник», органу ОУН у Фюрті. Тоді теж він був членом редакційної колегії «Студентського вісника», «Вістей ЦеСУСу», від листопада 1946 р. співробітником  тижневика «Час» (Фюрт), а в 1947 р. також пресовим референтом ЗП УГВР.

            Приїхавши до Канади. Він став співзасновником тижневика «Гомін України» і його першим головним редактором (1949 і 1951 – 54 рр.). Крім того, був ініціатором та організатором газети «Розбудова», присвяченої економічним справам української еміграційної громади, головою Союзу Українських Журналістів Канади, а пізніше заступником голови Спілки Українських Журналістів Америки. Чималим його досягненням була акредитація його як спеціального кореспондента «Свободи» при канадській Парляментарній пресовій галереї, а від 1972 р., з переходом на постійну працю до «Свободи», також при ООН у Нью-Йорку.

            Співпрацю із «Свободою» можна вважати вершиною журналістської діяльності Сосновського, бо тут він опинився не тільки в центрі української діаспори, але також у середовищі, яке не репрезентує однієї партії чи ідеології, а служить усій діаспорі. Якраз так Сосновський хотів служити своєму народові, для якого працював з безприкладною відданістю. Це видно з огляду його політичної і громадської діяльності. Як також із сотень його глибоко продуманих статей, передовиць та есеїв, з яких частина, написана в 1968 – 1975 рр., вийшла книжковим виданням п. з. «Між оптимізмом і песимізмом» (1979 р.).

            Жнива у нас великі, а робітників, подібних Сосновському, мало. З його смертю українська громада втратила невтомного працівника, а Тернопільщина – одного з найвизначніших своїх синів.   

                                                                                       Осип Кравченюк

Категорія: Видатні постаті громади | Додав: Lysykanych (30.01.2010)
Переглядів: 774 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: