Вас вітає сайт Великогаївської сільської ради!
Середа, 23.08.2017, 22:37
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 386

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Пошук

Друзі сайту

Історія сіл громади

Головна » Статті » Релігійне життя громади: історія та сьогодення

Взірець самопожертви

           7 липня у нашому краї дуже шанують. Адже в цей день відзначають Івана Предтечу, святкують день ангела усі чоловіки та жінки, яких нарекли цим поширеним у нас ім’ям. Та не щедрий святковий стіл зібрав жителів Великих Гаїв та Великого Глибочка у цей день на давньому великогаївському кладовищі. 14 лютого минуло 100 років з дня народження священика Івана-Йосифа Риделя, який народився у Великому Глибочку, звідки почав свій страдницький шлях за віру. А у Великих Гаях він замешкав та проводив свою діяльність як Божий слуга. Спочив чверть століття тому.

            Навіть великі світу цього –чи то правителі, чи дуже багаті люди, відійшовши у вічність, кануть у небуття. Отця Йосифа Риделя ще і досі згадують у наших подільських селах, на Волині, інших місцях, де він проводив місіонерську діяльність. Цей скромний Божий слуга до кінця чесно виконав свій обов’язок, за що заслужив шану і добру пам'ять. Біля його могили у Великих Гаях зібралася громада, щоб відзначити сто років з дня народження і пом’янути усіх служителів церкви, хто пройшов сталінські табори, але не зрікся греко-католицької віри.

            Заупокійну панахиду відправив парох Великого Глибочка отець Михайло. Добре слово про отця Йосифа Риделя мовили публіцист, громадський діяч Тернопілля, автор багатьох праць про репресованих священиків Богдан Головин, син знищеного у сталінських таборах отця Володимира Євген Чубатий. Учні з Великого Глибочка присвятили пам’яті отця віршовану поему. Учасники церковного хору виконали духовні та патріотичні пісні. Із спогадами про свого родича отця Йосифа Риделя виступила Стефанія Муравська.

            Після панахиди люди з Великих Гаїв, хоч був святковий день, довго не розходились. Вони розповідали мені про отця Івана-Йосифа Риделя, якого дуже добре пам’ятають.

            «Це був правдивий божий сіяч, - сказала одна з жінок. – Він дбав, перш за все, про духовність, жив дуже скромно. Ще і досі пам’ятаю, як він давав шлюби молодятам, хрестив дітей, відправляв померлих односельчан у вічність. Він був такий лагідний, до нього горнулися діти». Інша жінка згадує: «А мені розповідали, як був отець у сталінських таборах. І там зберіг він чистоту, людяність, побожність. Кличуть обідати після роботи. Отець каже: «Ідіть, я потім прийду». Коли подивилися, що ж він робить, коли інші відпочивають, то побачили, як отець здійняв руки до неба і молився за таких, як він, стражденних, і за тих, хто катував, принижував їх». Із розповідей жінок, які не хотіли афішувати свої імена, я довідалася більше про життя  Йосифа Риделя, ніж могла би прочитати у науковому творі про священика. Адже пам'ять – не застигла маса. Вона жива, передається із вуст у вуста, від батьків до дітей.

                             За інф. газети «Подільське слово», автор – Галина Юрса.  

             

Категорія: Релігійне життя громади: історія та сьогодення | Додав: Lysykanych (20.02.2010)
Переглядів: 389 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: