Вас вітає сайт Великогаївської сільської ради!
Неділя, 25.06.2017, 16:57
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 385

Статистика


Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0

Форма входу

Пошук

Друзі сайту

Історія сіл громади

Головна » Статті » Релігійне життя громади: історія та сьогодення

Ремонт, розпис церкви та благоустрій церковної території

       

          Одразу після відновлення Богослужінь в церковному храмі парафіяни одностайно взялися за благоустрій церковної території та ремонт церкви, яку до невпізнання знищили комуністичні варвари, в якій вони зробили склад для паперу типографії, а потім – театральних реквізитів. Керував роботами Михайло Корпан, який кожну вільну хвилину віддавав на те, щоб церква якнайскоріше постала в своїй величі і красі. В той скрутний час тотального дефіциту на плечах пана Корпана трималася вся організація ремонтних робіт, пошук майстрів, будівельних матеріалів, необхідних інструментів, риштування, розв’язання транспортних проблем тощо. Йому в цьому активно допомагали Тарас Вавринів та Борис Бойко.

            Спочатку бригадою майстрів під керівництвом Мирона Масного було перекрито церковну баню і дах. Хрест на куполі за ескізом Андрія Вавриніва виготовив Іван Рак, а хрести на даху – Зіновій Березюк. Штукатурні роботи в церкві виконували: Ігор Баран, Олег Яцишин та Богдан Корпан. Нові двері, аналогічні до старих, виготовив столяр Василь Боліновський. Ремонтом дзвіниці займався Ростислав Ковальчук. Розписували церкву художники Ігор Зелінко та  Михайло Николайчук (також ікони до іконостаса). Їм допомагали Андрій Вавринів із групою студентів-однокурсників та місцевий художник Іван Сута. Столярні роботи в церкві – сходи, лавки та ін. – виконував столяр Петро Онуферко.  

            Іконостас виготовили майстри… Петровський та Іван Мердак. Він був зроблений за кошти Романа Кордуби з Австралії і посвячений на Різдво 1991 року.

             Одночасно з чоловіками до роботи взялися жінки. Під час відкриття церква була пусткою, не було образів, предметів церковного реквізиту, хрестів, патериць, хоругв, риз, фелонів, вишиваних рушників і обрусів, хідників, килимів. Все це потрібно було наново створити. Та краса, що є зараз в церкві, плід великої творчої праці та старань багатьох побожних, свідомих гаївчанок, їхнього вільного часу та недоспаних ночей. Які вони пожертвували на Божу справу.

            Особливо відзначилися: Іванна Баран, Ольга Дудар, Іванна Вівчарик, Стефа Кордуба, Володимира Любчик, Марія Кашуба, Ганна Онуферко, Пелагія Проць, Мотря Радик, Стефа Бутковська, Марія Березюк, Орися Бойко, Галина Піскор, Марія Левчик, Ярослава Яржемська, Марія Снігур, Леся Михайлів, Люба Снігур, Парасковія Онуферко, Іванна Дахим, Розалія Зендран, Ярослава Гнатик, Віра Кондрат, Емілія Михайлович, Тося Корпан, Орися Давидович, Ірина Демчук, Ірина Мурза та ін.

             Одночасно з ремонтом церковного храму виконувалися роботи з благоустрою церковної території. Було вирізано частину непотрібних дерев і посаджено нові. За задумом Тараса Вавриніва зроблено нові оригінальні сходи, що органічно вписалися в загальний архітектурний ансамбль, збудовано нову огорожу. Вона складається з двох елементів: мурованих з цегли підмурки і стовпців та металевих декоративних вставок. Малярні роботи виконували Ростислав Ковальчук, Теодор Щур, Теодор Пованда, Іван Решетуха, Йосип Кавалок, Омелян Михайлович та … Барна. Ковані елементи та зварювальні роботи – Юрій Галько, Михайло Проць, Василь Рак. Окуття зробили бляхарі Михайло і Віктор Сагадини.

            Серед чоловіків особливо треба ще виділити Ореста снігура, Йосипа Кавалка, Івана Решетуху, Василя Рака, Андрія Радика, Євгена Фостатого, Івана Іваницького, Михайла Комонька, Юрія Онуферка, які виконували будь-яку необхідну роботу з ремонту церкви та благоустрою церковної території. А взагалі, напевно, не було на той час жодного парафіянина, який би не доклався до цієї святої справи.

            Андрій Вавринів та Іван Сута виготовили оригінальний грот-печеру, де ставили Плащаницю, біля якої стояла варта, одягнута в панцири воїнів часів Римської імперії.

            Одночасно на церковній території велися роботи зі встановлення ювілейного хреста та спорудженню символічної могили полеглим героям, до відкриття якої восени 1990 року роботи з ремонту церкви та благоустрою церковної території були завершені.

                                    За матеріалами о. Володимира Хоми, Іванни Баран та спогадами Тараса Вавриніва і Михайла Корпана підготував Іван Сута 


Категорія: Релігійне життя громади: історія та сьогодення | Додав: Lysykanych (02.02.2010)
Переглядів: 878 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: