Вас вітає сайт Великогаївської сільської ради!
Понеділок, 21.08.2017, 01:58
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 386

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Пошук

Друзі сайту

Історія сіл громади

Головна » Статті » Культурне життя громади

Товариство української мови імені Тараса Шевченка
             Щоб якось нейтралізувати неминучий розвал Радянського Союзу та крах своєї імперської політики, компартія проголосила про гласність і перебудову. Цією віддушиною миттєво скористалися національні державницькі рухи поневолених більшовицькою Москвою народів, які в 1989 році почали переростати в національно-визвольну боротьбу. Черговим етапом боротьби, поштовхом до активної протидії комуністичній номенклатурі стали весняні вибори до Верховної Ради УРСР, на яких вперше виборці могли обирати депутатів на альтернативній основі.

            На Тернопільщині, незважаючи на численні зусилля обкому КПУ та КДБ, у боротьбі проти трьох представників комапарату, депутатський мандат виборов представник демократичного табору Роман Гром’як. У Великих Гаях він отримав переважну більшість голосів. Так село вперше продемонструвало свою політичну зрілість та готовність до подальших рішучих дій.

            Настали нові часи – організації громади в суспільно-громадські організації та товариства. Гаївчани дуже активно включилися в новий етап боротьби за незалежність України. У Великих Гаях вже діяло два організовані згромадження: хор і церковна громада, але історичні процеси ставили перед суспільством нові, вищі вимоги. На Тернопільщині першим головою якого був згаданий вище доктор філологічних наук, професор Роман Гром’як. Члени ініціативної групи: Тарас Вавринів, Роман Решетуха, Іван Сута, Василь Боліновський та Валерій Горголь звернулися до нього із заявою про дозвіл на проведення установчих зборів зі створення осередку товариства у Великих Гаях.

            22 травня зал сільського клубу був переповнений. Люди вперше за багато років прийшли відкрито заявити про себе як про українську громаду. Це було дійсно велике свято української мови. Осередок було створено. Вступили до нього 105 жителів села. Головою осередку обрали Тараса Вавриніва, заступником – Романа Решетуху, скарбником – Марію Коробій (пізніше обов’язки скарбника виконувала Леся Чубата).

            Вітали нас цього вечора Ігор Герета, Роман Гром’як, Олег Герман, Володимир Лотоцький. Виступали і односельчани Роман Решетуха, Іван Сута, Тарас Вавринів, Іван Деркач.

            Великий концерт підготував сільський хор під керівництвом Тараса Сеньківа. Активну участь у концерті взяли діти, які читали вірші Кобзаря та твори українських поетів про рідну мову. Це було друге Товариство в області. Воно діяло до 1992 року. за цей час було проведено багато концертів як у своєму селі, так і в селах району. Виступали також на Лановеччина – на підтримку кандидатури Дмитра Павличка до Верховної Ради України. Були навіть у Хмельницькій області. Скрізь люди зустрічали нас із сльозами на очах, хоча тодішня влада сприймала нас не дуже привітно, часто робила спроби заборонити виступи у клубах.

            На основі осередку Товариства української мови був організований осередок Народного руху України. Товариство проіснувало трохи більше трьох років, але його діяльність – це яскравий спалах метеорита, який запалив українською національною ідеєю серця більшості частини гаївчан. Це був неповторний витвір своєї історичної доби, яскрава сторінка в боротьбі українського народу за свою державність.

            Поряд з нетлінною пам’яттю про творчу та просвітницьку діяльність Товариство залишило по собі інший слід. Вершиною його діяльності у Великих Гаях є створення паркового комплексу – Гаю Кобзаря, де серед столітніх дубів стоїть пам’ятник генію української нації Тараса Шевченка, який закликає молоде покоління продовжувати боротьбу за українську державу: «Борітеся – поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая!».

               За спогадами Тараса Вавриніва, Лесі Чубатої, статтею Наталії Петрини та архівними матеріалам ТУМ підготувала Неля Ступак     


Категорія: Культурне життя громади | Додав: Lysykanych (14.02.2010)
Переглядів: 1086 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: