Вас вітає сайт Великогаївської сільської ради!
Субота, 21.10.2017, 18:42
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 387

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Пошук

Друзі сайту

Історія сіл громади

Головна » Статті » Історичні довідки

Ланцюг Єднання (22 січня 1990 р.)
               Гаївчани, що повернулися в лоно УГКЦ і ще не відійшли від вражень, отриманих від різдвяних вертепів, відразу й масово взяли участь в наступному історичному за своїм значенням і масштабами заході, організованому Народним Рухом України живому ланцюгу єднання. В річницю Злуки між УНР і ЗУНР, 22 січня 1990 року, від Львова до Києва Україна була з’єднана живим людським ланцюгом. Мільйони людей були об’єднані однією національною ідеєю, їхні серця билися в одному ритмі. Їхні голоси зливалися в унісон єдиним. Святим словом – СВОБОДА. Ця акція показала українцям і цілому світові, що ми, українці – один народ, що століття перебування під ярмом різних окупантів не роз’єднали нас, що в наших душах не може бути жодних кордонів, що найстрашніше від усіх – московське комуністичне іго, не вбило в них жаги до волі, до своєї власної держави.

           Враховуючи велику національну свідомість та суспільно-політичну активність Великогаївської громади, Тернопільська крайова рада НРУ доручила місцевому осередку перекрити ділянку траси Львів – Київ в селі Крилів Дубнівського району на Рівненщині. Підготовкою та проведенням акції керував голова сільської ради та голова осередку НРУ Борис Кордуба. Було зорганізовано два автобуси, які надав директор птахофабрики Костянтин Крайняк, та більше сорока власних автомобілів, на яких гаївчани організовано виїхали на закріплену за ними ділянку траси. На жаль, через обмежену кількість транспорту не всі бажаючі змогли поїхати, а тому брали участь у живому ланцюгу поблизу Тернополя. Всі учасники акції мали при собі невеличкі синьо-жовті прапорці, які пошила Надія сута. Дехто із учасників акції був одягнений у козацькі однострої, в яких ще недавно ходили учасники вертепів. Територія. Яку перекривали гаївчани, розтягнулася на два з половиною кілометри; і це, за 140 кілометрів від дому!

            Назавжди закарбуються в пам’яті незабутні враження, як зустрічали і як проводжали учасників ланцюга єднання місцеві жителі. Спочатку село неначе вимерло. Потроху до учасників акції почали підходити перші сміливці. Ще пізніше це явище почало набирати масового характеру. Під кінець у ланцюгу вже була невелика кількість крилів чан. Перед від’їздом жителі села розповіли, як місцева комуністична влада страшила їх  різунами-бандерівцями, які приїдуть до них чинити свої криваві розбої. А тому в наказовому порядку, погрожуючи неминучими репресіями, заборонила спілкуватися з приїжджими. Учасник ланцюга єднання могли одразу й наяву побачити, до якої великої і святої справи вони долучилися, як із застрашених місцевими комуно-яничарами та московськими попами рабів-колгоспників у волинському селі Крилові починала відроджуватися приспана неволею історична пам'ять та національна свідомість.

            Воістину: причетність до великої справи робить людей великими.

                                                                             Підготував Іван Сута 

 

 


Категорія: Історичні довідки | Додав: Lysykanych (09.02.2010)
Переглядів: 771 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: