Вас вітає сайт Великогаївської сільської ради!
Середа, 23.08.2017, 16:35
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 386

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Пошук

Календар

«  Квітень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930

Архів записів

Друзі сайту

Головна » 2013 » Квітень » 9 » Вишиваний рушник Стефанії Лісової
17:52
Вишиваний рушник Стефанії Лісової

Коли новонароджену дитину несуть до церкви хрестити,  її хрещені мати та батько дарують біле полотно – крижмо  на знак чистоти душі та помислів. З часом людина наповнює це крижмо своїми вчинками, думками, і стає воно різнобарвним, світлим чи темним.

       Жіноча доля – як вишиваний рушник. Лише небагатьом судилося легке життя без горя та печалі. Мало хто з людей має долю щасливу, безтурботну. Та чи є такі люди на світі?

       Стефанія Федорівна Лісова народилася 4 квітня 1913 року у Мишковичах у селянській працьовитій родині. Дитинство своє майже не памятає, проте каже, що батьки дуже її любили. Жили небагато, та чесно з своєї праці. Допомагали людям у всьому, бо часи були важкі. Спочатку одна світова війна, потім інша. Народ не встигав загоювати рани. Був у постійній напрузі. 

         Світлою стороною долі називає сторічна пані Стефанія свій шлюб з коханим чоловіком, від якого народилися три донечки. Наймолодшу похоронили зовсім крихітною. А через пять років після дитини не стало і основної опори в її житті – чоловіка та люблячого батька для діточок. Так з 1950 року залишилася Стефанія вдовою з двома маленькими донечками на руках, яких треба було ростити, годувати та виводити в люди. Працювала у місцевому  колгоспі до шістдесятирічного віку, а потім – санітаркою, бо донечки були заміжні, мали дітей, хотілося їм допомогти...

        Нині сторічна Стефанія Лісова проживає у гарному будинку своєї наймолодшої дочки Ярослави та зятя Івана у Великих Гаях. Життя у клопотах та випробуваннях минуло дуже швидко. Ніколи не надіялась прожити так довго. Ще і досі оплакує пані Стефанія свою середульшу дочку та зятя. Тяжко батькам хоронити дітей, скільки б їм років не було: півтора чи сімдесят. Серце однаково болить. Це Стефанія відчула на собі. 

             Свою соту весну Стефанія Лісова зустріла у колі родини, зграйки внуків та правнуків, які бігали коло неї. Один давав яблучко, інший -  цукерочку. До святкової оселі пані Стефанії навідались гості із сільської ради. Бо тут здавна така традиція – ставитись до старших людей з особливою пошаною. Тому ті люди з Великих Гаїв,  кому минуло 80, 90, а тим більше 100 років, завжди очікують сільського голову Олега Кохмана та інших працівників сільської ради, бо знають, що не забудуть, прийдуть з подарунками, привітають, вшанують. У цей день отримала столітня ювілярка привітання від Президента України Віктора Януковича, голови Тернопільської райдержадміністрації Віктора Щепановського, представників соціальних служб району, районної організації Товариства Червоного Хреста України.

           Важко пані Стефанії нині ходити чи сидіти, жінка більше лежить, але у свій столітній ювілей жінка подякувала усім, пригубила чарку за здоров’я родини, гостей, поблагословила свою дочку із зятем, онуків Бориса, Надію, Володимира, Любов, Наталію та милих маленьких правнучків Матвійка, Назарчика, Яночку, Юрчика, Іванка та Луку. А ще заспівала  „Страдальная мати” про Ісусову Mатір Пречисту Діву Марію і, напевне, про себе саму.

                                                    Галина Юрса – ТРР „Джерело”. Фото автора.


Категорія: Новини | Переглядів: 398 | Додав: Lysykanych | Рейтинг: 3.0/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: