Вас вітає сайт Великогаївської сільської ради!
Вівторок, 17.10.2017, 23:39
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 387

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Пошук

Календар

«  Лютий 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
29

Архів записів

Друзі сайту

Головна » 2016 » Лютий » 20 » Український солдат на чужій війні
16:40
Український солдат на чужій війні

             «Із Афганістану був тільки один лист: «Не хвилюйся, тут красиво і спокійно. Багато квітів, цвітуть дерева, співають птахи. Багато риби». Райські кущі, а не війна. Заспокоював нас, а то ще, не дай Бог, почнемо клопотатися, щоб його звідти забрати. Необстріляні хлопчики. Майже діти. Їх виховали», - говорить про втрату рідного сина в афганському пеклі героїня книжки Світлана Алексієвич «Цинкові хлопчики».

                Молоді люди йшли на війну не за орденами і медалями. Вони йшли виконувати військовий обов’язок, вірили, що несуть визволення приниженим та поневоленим, що йдуть не вбивати, а захищати життя. Афганська війна тривала майже десять років під приводом боротьби з повстанськими групами терористів – так званими моджахедами (душманами). Вторгнення радянських військ до Афганістану мало ідеологічний характер – поширення комунізму і допомога соціалістичній «революції», однак комуністичні ідеали були чужими для більшості афганців.

                Введенню військ передувало різке загострення ситуації всередині ісламської держави. В результаті перевороту у вересні 1979 року до влади прийшов жорстокий тиран Хафізулла Амін. Новий лідер одразу почав знищувати ісламістів, комуністів та жорстоко чистити лави збройних сил. Окрім цього, Амін виступив проти СРСР і за цілковиту незалежність Афганістану. Його репресивна політика не влаштовувала населення. В країні фактично спалахнула громадянська війна, що загрожувало комуністичному режиму. Наприкінці грудня 1979 року радянські десантні частини ввійшли в Баграм, Кабул та інші великі міста. Боротьба велася за абсолютний політичний контроль над територією Афганістану.

                Майже щодня проходили рейси «чорних тюльпанів», солдатів ховали в цинкових трунах, які забороняли відкривати. Війна в Афганістані забрала життя близько півтора мільйонів солдатів. Через горнило афганської війни пройшли понад 160 тисяч українців, 2378 наших солдат загинули, 60 вважаються зниклими безвісти. Поранення отримали близько 1700 жителів Тернопільщини, 46 з них загинули, стільки ж стали інвалідами, двоє зникли безвісти, понад 200 воїнів померли в мирний час унаслідок поранень, контузій та різних захворювань. Хоча точних цифр не знає ніхто…

                Війна – це ведення політики іншими способами. Метою жорстоких та безглуздих воєнних дій в Афганістані був не захист рідних земель, а геополітичні інтереси СРСР. Одним із перших афганську війну засудив академік, лауреат Нобелівської премії миру Андрій Сахаров, який наприкінці 80-их років відкрито заявив про те, як командування наказувало знищувати ударами з повітря поранених радянських солдатів, які були оточені й могли потрапити у полон ворога. За це його позбавили всіх державних нагород і присудили шість років заслання. Лише після розпаду СРСР вдалося викрити злочини радянської влади, для якої людина була «пішаком» у шаховій партії. Багато сторінок кривавого правління тоталітарного режиму досі залишаються затемненими. Три роки тривало поетапне виведення військ з Афганістану. Останній солдат залишив афганську землю 15 лютого 1989 року.

                Війни не закінчуються тоді, коли змовкає зброя. Вони тривають в душах її учасників, змінюють зсередини. Еріх Марія Ремарк писав, що хто хоча б один день побував на війні, вже ніколи не зможе її забути, все його життя буде пов’язане з нею. Воїнам притаманне високе почуття патріотизму, військового та людського обов’язку. Їх об’єднують міцна дружба, честь і мужність побратимства. Сотні тисяч воїнів-афганців та інших учасників бойових дій у зарубіжних країнах згуртовані гаслом «Пам’ятаємо про загиблих, піклуємося про живих» в організаціях Української спілки ветеранів Афганістану. Вони були в перших рядах під час Революції Гідності, а сьогодні захищають територіальну цілісність України на Донбасі, допомагають передавати допомогу українським солдатам на передовій, знаходити загиблих, визволяти полонених. У результаті бойових дій в зоні проведення АТО загинуло понад півтори сотні афганців. Війна в Афганістані – трагедія і звитяга сотень тисяч людей, мужність, доблесть, і героїзм, кров і біль, душевні страждання і втрати… Це не лише незагоєна рана, біль її учасників, це – застереження на майбутнє.

-За сім років існування нашої організації ми втратили вісьмох побратимів, - зазначає голова Тернопільської районної організації Української спілки ветеранів Афганістану Василь  Брицький. – Молоді люди, яким не було і 50 років… Сьогодні в районі проживають 84 свідки афганської війни. Відвідуємо школи, спілкуємося з дітьми, проводимо «уроки мужності». Підтримуємо одне одного, зустрічаємося, згадуємо минуле, допомагаємо хлопцям на передовій.

                12 лютого в клубі села Великі Гаї відбулися урочистості з нагоди 27-ої річниці виведення радянських військ з Афганістану і вшанування воїнів-афганців. Цього дня їх тут зібралися десятки, згадали часи, коли довелося зазирати в очі смерті. Заступник голови Тернопільської РДА Андрій Колісник і керуючий справами Тернопільської районної ради Богдан Ящик привітали учасників бойових дій у Республіці Афганістан, висловили вдячність за їхню активну громадську позицію, вручили медалі і грамоти. Голова Тернопільської обласної організації Української спілки ветеранів Афганістану Сергій Лісовий і голова Тернопільської районної організації Української спілки ветеранів Афганістану Василь  Брицький вручили подяки за багатоплідну співпрацю, вагомий особистий внесок у вирішення питань захисту ветеранів війни в Афганістані Великогаївському сільському голові об’єднаної територіальної громади Олегу Кохману, керуючому справами Тернопільської районної ради Богдану Ящику і афганцю Роману Лотецькому. Зі словами подяки до афганців звернувся і вручив грошові винагороди Великогаївський сільський голова об’єднаної територіальної громади Олег Кохман. Завершився захід спільним виконанням Державного гімну України.

                Патріотичні українські пісні гостям заходу дарували соліст народної аматорської вокальної студії «Музична скриня» Тернопільського РБК, лауреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів і фестивалів Василь  Хлистун, соліст «Музичної скрині» Павло Шкляр, дует у складі Марії Сагаль та Арсена Музичка, ансамбль дівчат Великогаївської ЗОШ І – ІІІ ступенів під керівництвом Марії Яреми.

                Тернополянин, ветеран війни в Афганістані Роман Лотецький виконав пісні, народжені на війні. Першу пісню роман написав у десятому класі – про кохання. Після Афганістану в його репертуарі з’явилися композиції про війну. В 1987 році Роман Лотецький разом із побратимами Ярославом Гринчишиним та Іваном Крайниковичем заснував групу «Долг», яка є лауреатом всеукраїнських і міжнародних конкурсів. У 2004 році «Долг» був удостоєний звання народно-самодіяльного колективу.

-Весною 1984 року я проходив строкову службу в Ашхабаді, - ділиться спогадами Роман Лотецький. – У той час, де б не служив солдат, він у будь-який момент міг потрапити до Афганістану. Мене, як і інших молодих хлопців, через півроку підготовки в навчальному підрозділі, відправили в провінцію Кандагар – справжнє пекло Афганської війни. Не можна було зробити жодного зайвого кроку, адже все навколо було заміновано. Наші позиції постійно обстрілювали. Виконували наказ командування – допомагали мирному афганському народу боротися з терористами. На війні усвідомлюєш вартість життя. Сьогодні воєнний конфлікт на території України, доводиться зі зброєю в руках захищати кордони рідної держави. З початку війни на Сході разом із хлопцями з Тернопільської міської і обласної організації Української спілки ветеранів Афганістану відправили на передову 5 позашляховиків. 22 лютого вирушаємо у Мар’їнку з концертом і військовою допомогою. Українські воїни не втрачають сил і надії, розуміють, що кожна війна закінчується миром.

                20 березня 2016 року в Тернопільскій обласній філармонії Роман Лотецький з нагоди свого 50-річчя презентував власний сольний альбом, куди увійшли пісні, написані по слідах війни на Донбасі.

                                     За інформацією газети «Подільське слово». Автор – Андрій Омельницький. Фото з веб-порталу Тернопільської райдержадміністрації

 

Категорія: Новини | Переглядів: 147 | Додав: Lysykanych | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: