Вас вітає сайт Великогаївської сільської ради!
Середа, 23.08.2017, 16:55
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 386

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Пошук

Календар

«  Червень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930

Архів записів

Друзі сайту

Головна » 2016 » Червень » 2 » Грабовець
10:07
Грабовець

        Веб-портал Великогаївської сільської ради продовжує знайомити своїх читачів із населеними пунктами Великогаївської об'єднаної територіальної громади. І сьогодні ми розповімо Вам про Грабовець - село, розташоване в самому серці нашої громади.

       Найдавніша згадка про село Грабовець сягає кінця XVII століття. За переказами, на цьому місці було невелике поселення, жителі якого проживали в грабовому лісі — таким чином охороняли сусіднє містечко Баворів від набігів татар. Та, після зруйнування татарами Баворова велика частина його жителів переселилася до Грабівця. Так з'явилося село Грабовець.

       Перша писемна згадка про Грабовець зафіксована у 1785 році у Йосифінській метриці. У 1874 в центрі села було поставлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, а пізніше, у 1881 році було поставлено дерев'яну церкву, яка невдовзі згоріла. На цьому ж місці місцевий поміщик О. Созанський збудував кам'яну церкву Покрови Пресвятої Богородиці (1887–1906 рр.). Першим священиком грабовецької церкви був Ян Білінський. У 1897 році за сприяння грабівчана Стефана Бобрівця у Грабівці було споруджено фігуру-оберіг «Для захисту від стихійних лих». В комуністичні часи фігуру було пошкоджено, та жителі Грабівця відновили її. Цього ж року було встановлено пам'ятний хрест Тверезості.

       У 1927 році скульптор з Товстолуга Микола Назарко виготовив пам'ятник Борцям за волю України. Кошти на спорудження вислав житель села Іван Вишньовский, що перебував в Америці на заробітках. Польська влада не дозволила встановити його, лише за ініціативи Івана Березовського у 1941 році пам'ятник встановили.

      Завдяки цьому ж Івану Вишньовскому у 1936 році в селі було споруджено Український Народний дім. В травні 1944 року було створено Грабовецьку МТС. Першим її директором був призначений Іван Горобівський. На цей час підприємство нараховувало 34 працівники. В червні 1958 року МТС була реорганізована в ремонтно-тракторну станцію (РТС) із числом працюючих 71 осіб. В травні 1961 р. РТС перейменовано на Тернопільське районне відділення «Сільгосптехніка», яке розмістилося у Великих Бірках, а в квітні 1964 року розпочало роботу. З листопада 1995 року підприємство реорганізовано у ВАТ «Агропромтехніка»

      До середини липня 1945 року в районі Грабівця діяла боївка «Хіроман» чисельністю 7 осіб.

      Пам'ятник Воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні споруджено у 1975 році на кошти місцевого колгоспу «Комунар» на чолі з Котко В. А. Час і негода пошкодили його, і саме зараз проводиться реставрація цієї архітектурної споруди. Досі не відома дата встановлення пам'ятки «Молода Україна». Відомо лише те, що «кам'яна жінка з вінком у руці» була закопана під час Другої світової війни, а у 1990 році реставрована і встановлена біля церкви. Панська будівля або як кажуть жителі села «палаци», була збудована у 1891 році для польського поміщика Грабовського. Після 1920 року будинок як і всі навколишні землі належали польській Академії наук. За комуністичної влади приміщення використовувалось під школу, згодом, до 2016 року тут розташовувалась Грабовецька сільська рада, а зараз знаходиться офіс старости сіл Грабовець та Білоскірка. Нове приміщення Грабовецької ЗОШ І-ІІ ст. (сьогодні НВК "Грабовецька ЗОШ І-ІІ ступенів - ДНЗ") було збудоване у 1987 р. Зараз у селі працює школа, бібліотека, клуб, фельдшерсько-акушерський пункт, крамниці.

      На околиці села розташована природна пам’ятка місцевого значення — відслонення нижнього девону площею 0,7 га, яка взята під охорону держави у 1994 році.

      Село розташоване за 17 км від Тернополя і за 6 км від найближчої залізничної станції Прошова. Півколом огортає Грабовець річка Гнізна. Кількість жителів за даними перепису 2001 року становила 816 осіб, а у 2002 році — 850 осіб.

     У цьому мальовничому селі у 1941 році народився кандидат медичних наук Орест Березовський, проживав поет Борис Щавурський (1989–2000).

                                                                                                                                                            За матеріалами Вікіпедії

 

 

Категорія: Новини | Переглядів: 146 | Додав: Lysykanych | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: