Вас вітає сайт Великогаївської сільської ради!
Вівторок, 12.12.2017, 07:34
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Категорії розділу

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 390

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Пошук

Календар

«  Лютий 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728

Архів записів

Друзі сайту

Головна » 2010 » Лютий » 23 » Довге повернення
21:28
Довге повернення

7 жовтня 2009 р. в Кишиневі (Молдова) відбулася зустріч керівників держав та ради командуючих прикордонних військ Країн-членів СНД. По дорозі на цей важливий форум до Великих Гаїв прибули командуючий прикордонними військами Казахстану Булат Кіргізвоєв, його колега з Таджикистану  Мерзо Шерафі.

            Що привело людей такого високого рівня у приміське тернопільське село? У Великих Гаях височить пам’ятник полеглим у Другій світовій війні, а поруч з ним – братська могила, де знайшли спокій солдати й офіцери різних національностей. Один з них – рядовий Байдельдієв з Казахстану. Ще в далекому 1943 році він написав останнього листа родині, а потім – звістка, що він пропав безвісти. 60. років про його долю і місце поховання родичі нічого не знали. Як розповів його племінник Булат Кіргізвоєв, відомості про дядька шукали в Центральному архіві Міністерства оборони Росії. Лише тоді, коли списки загиблих у Другій світовій війні з’явилися в Інтернеті, місце поховання родича вдалося встановити. Сумно і водночас одухотворено звучала пісня «Степом, степом» у виконанні оркестру Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Курсанти академії поклали до підніжжя пам’ятника великий вінок, прозвучав військовий салют. А потім родичі загиблого Байдельдієва, колеги, друзі впали на коліна і читали Коран. За казахським звичаєм, жінки в пам'ять про померлих печуть сім коржів, ними пригощають усіх, хто прийшов на поминання. Так велить звичай. У цей день християни і мусульмани були разом, адже їх об’єднувала пам'ять .про воїна, який народився в далекому Казахстані, а спочинок знайшов у нас в Україні. Рідні рядового Байдельдієва привезли у Великі Гаї казахську землю, якою обсипали могилу. «Тепер душа мого дядька, - сказав Булат Кіргізвоєв, - нарешті знайде спокій, а моя вісімдесятилітня бабуся зможе спокійно жити і померти, знаючи, що її брата поховано гідно. У нас в Казахстані велика українська діаспора. Ми дуже любимо ваш народ, який є мирним і надзвичайно працелюбним. Хай над нашими головами буде завжди мирне небо. Приїжджаймо одне до одного в гості».

            До усіх присутніх звернувся сільський голова Великих Гаїв Олег. Кохман. Він сказав: «Неможливо забути про війну. Про неї нагадують обеліски, солдатські могили, листи людей, які розшукують своїх загиблих родичів. Для нас велика честь приймати на щедрій великогаївській землі казахських і таджицьких друзів. Ми раді. Що родина загиблого у роки Другої світової війни солдата із Казахстану Байдельдієва нарешті довідалася про його долю і місце останнього спочинку. Хай між нашими народами буде дружба, взаєморозуміння, і більше ніколи не буде війни».

                                 За інф. газети «Подільське слово», автор Галина Юрса

           

 

Категорія: Новини | Переглядів: 691 | Додав: Lysykanych | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: